З перших днів повномасштабного російського вторгнення у Томаківській селищній громаді, що на Дніпропетровщині, запрацював гуманітарний штаб. Відправляли на фронт тонни харчів, бронежилети, спорядження. Прихистили родини, які тікали від війни.

В ексклюзивному інтерв'ю Суспільному голова громади Іван Калашник розповів про те, чому погані дороги між селами, які проєкти втілюють під час війни та що треба робити, щоб перемогти на виборах.

Пане Іване, чому Томаківка стала кодовим словом з початку повномасштабного вторгнення?

— Ми з другого дня повномасштабної війни організували гуманітарний штаб. Слово-пароль "Томаківка" дійсно звучить між військовими, тому що у нас багато волонтерів, багато людей, готових допомагати хлопцям, медикам.

Як почувалися жителі громади, коли російські військові захопили Запорізьку атомну електростанцію?

— Дуже хвилювалися, бо ми в 40-кілометровій зоні від ЗАЕС. Ми на той момент не розуміли, що відбувається, де правда, наскільки вони (російські війська — ред.) перейдуть межі стосовно поводження з тією атомною станцією. Тому жителі хвилювалися, а влада проводила роботу щодо можливої евакуації.

З липня 2022 року почалися обстріли Нікополя. Як вони вплинули на вашу громаду?

— З того моменту до нас почали їхати люди — до знайомих, родичів. Такі внутрішні переселенці в межах Нікопольського району. Багато роботи з`явилося у працівників місцевого центру надання адміністративних послуг. Особливо тоді. коли територію Нікополя внесли в реєстр зон, де проходять бойові дії. Але ми справилися. Розуміємо, що не кожному, хто до нас приїхав, є куди повертатися.

Де поселяються внутрішньо переміщені особи?

— До знайомих, десь і по 11 людей в хаті живе. У нас є гуртожиток для переселенців, але він був заповнений ще з весни 2022 року жителями Маріуполя, Луганщини та Донеччини. Вони вже понад рік живуть на території Томаківської громади.

Ви під час війни заклали парк.

— Ми його заклали ще раніше. Але під час повномасштабного вторгнення, минулого рокуу, заклали сквер, він трохи на іншій локації. Плануємо назвати його "сквер Перемоги" та присвятити нашим захисникам.

Яка ситуація у селах громади? До складу Томаківської громади входить селище і 34 села.

— В принципі так, як і в селищі, більш-менш стабільно. Навчання в школах проходить онлайн. Складна ситуація з дорогами, бо ними проїхало чимало вантажу, тому гіршає логістика. У нас немає такого ресурсу, аби їх відремонтувати. Зараз працюємо над тим, аби разом з обласним бюджетом пару доріг відремонтувати, щоб не обірвався зв`язок з населеними пунктами, де багато населення.

Які можливості для розвитку громади знаходите під час війни?

— Ми працюємо з міжнародними фондами: направляємо, просимо. Намагаємося придумати щось, щоб людям було корисно. Зокрема, в напрямку водозабезпечення, фільтрації води. Направили також заявки, аби відремонтувати ще додаткові місця для проживання, є для цього приміщення.

Зменшилася чи збільшилася кількість дітей в громаді?

— Зменшилася, але є внутрішньо переміщені особи, то є баланс.

Ви стали головою громади у 30 років. Розкажіть про ваш рецепт успіху.

— Мій рецепт: робіть для людей, щоб люди це постійно бачили, кожного дня "юзали". І тоді вони зрозуміють. що є результат.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро