Печерський районний суд Києва скасував арешт на частину побутової хімії виробництва ПрАТ «Вінницяпобутхім», яку було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні Нацполіції. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ухвалу від 16 травня.
За даними досудового розслідування, у середині березня 2022 року посадові особи фірми «Вінницяпобутхім» у змові з російським власником розробили план з вивезення готової продукції на не підконтрольну територію України. Виготовлену побутову хімію, яка зберігалася на складському приміщенні у Вінниці, завантажили у фуру з напівпричепом. Також на транспортний засіб вінничани наліпили символіку Червоного Хреста.
Аферу під виглядом гуманітарного вантажу розкрили співробітники СБУ на одному з блокпостів у Вінницькій області. Після цього правоохоронці провели обшуки на ПрАТ «Вінницяпобутхім» та через суд арештували товари.

У травні 2023 року директор ПрАТ «Вінницяпобутхім» звернувся до суду з клопотанням частково скасувати арешт. Йшлося про велику партію ящиків засобу для виведення плям «Ушастий нянь», пральний порошок «Сарма» і рідке мило.
У суді керівник компанії додав, що отримав лист від Вінницької обласної військової адміністрації з проханням забезпечити військовослужбовців ЗСУ та військово-медичні заклади засобами побутової хімії.
В ухвалі зазначено, що директору ПрАТ «Вінницяпобутхім» наголосив, що «передача даної продукції на потреби ЗСУ є найдоцільнішим використанням зважаючи на вище перелічені факти та потреби наших захисників».
За відомостями бізнес пошукового ресурсу Youcontrol, кінцевим бенефіціаром ПрАТ «Вінницяпобутхім» є громадянин Росії Володимир Плесовських, а засновником російська «Невська Косметика».
Як відомо, на початку березня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. На підставі цього закону 11 травня президент Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони про націоналізацію акцій двох російських банків – Промінвестбанку і Міжнародного резервного банку.
Джерело