Пережив обстріли, евакуювався та знайшов покликання. 15-річний Павло Давидов разом із сім’єю мусив покинути Бахмут. З квітня родина живе в Одесі. Тут хлопець відвідує кіношколу та грає у театрі. Про Бахмут, адаптацію в новому місті та плани на майбутнє Павло розповів журналістам Суспільного.

Павло Давидов – переселенець із Бахмута. Йому 15 років. Хлопець народився в Ясинуватій, у 2014 переїхав до Лиману, а у 2018 – до Бахмуту.

"Це було дуже важке рішення, прийняли ми його коли батькам мого друга, в нього мама працювала в поліції, сказали покидати місто, оскільки тут не можна було перебувати. Кожного дня ми чули, як обстрілювали Попасну годинами, і все це доносилось до нас, хоча ми були взагалі в іншому місці", — згадує Павло.

У квітні родина переїхала до Одеси. Хлопчик розповідає, що спочатку було дуже важко. Школу вирішив не змінювати. Продовжує навчатись із земляками, які теж евакуювалися.

"Я зараз навчаюсь у Бахмутській школі дистанційно, вирішив не кидати той колектив, адже навіть дистанційне заняття, але все одно з людьми, яких я просто обожнюю. А акторська майстерність мені дуже допомагає. Коли я прийшов до кіношколи, я почав з усіма знайомитись, я знов відчув, як це, коли ти приходиш до колективу в якому ти потрібен. Це для мене неймовірно важливе почуття", — каже хлопчик.

Навчає хлопця у кіношколі режисер Сергій Анашкін. Каже, аби розкрити Павла, знадобився час, але до акторства юнак поставився серйозно.

"У Павла, коли він прийшов вперше, очі блищали. Він був дуже щасливий, з одного боку, а з іншого – трошки переляканий. Але школа і ми всі, викладачі, намагались його одразу розкрити. Було видно, що він має великий потенціал, це дуже талановита дитина і, як виявилось, дуже відкрита та добра", — розповідає Сергій.

Павло часто згадує довоєнний Бахмут та життя там.

"Бахмут – це місто троянд. В нас там була така алея, де були різні троянди й ти коли туди приходиш влітку — це дуже красиво, дуже смачні аромати. Зараз я не знаю, що там – це район, який дуже сильно обстрілювали із самого початку наступу на Бахмут. Мені здається, там вже нічого не залишилось, на жаль".

Згадує перші місяці повномасштабної війни.

"Коли я бачу Бахмут сьогодні, я рідко щось відчуваю, оскільки моя підсвідомість автоматично захищає мене від цього болю. Я якось прийняв це все. Але бувають іноді кадри, які іноді через металеву стінку моєї підсвідомості пробивають і навіть сльози на очах збираються", — каже він.

Павло в Одесі мріє опанувати професію актора та грати у театрі "Перон 7".

"Одеса дала мені дуже великий досвід, я почав займатись акторською майстерністю, це, мабуть, найбільший прорив тут. Я почав грати в театрі, вже відіграв свою прем'єру. І тут можна почати життя з чистого аркуша. Я дуже навчився цінувати моменти, які є тут і зараз. Я дуже намагаюсь відчепитися від того що було і насолоджуватись тим, що маю зараз", — ділиться Павло Давидов.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

Джерело