Нині Григорій Сковорода сприймається як мандрівний філософ свободи. Проте в різні часи його вважали атеїстом, соціалістом та адептом сект. Ким був філософ при житті та чому його вчення використовували всі режими та епохи — Суспільному розповіла завідувачка науково-освітнього відділу музею Сковороди Ганна Ярміш.

Далі — пряма мова.

Сковорода-атеїст

У радянські часи з Григорія Савича робили ікону атеїзму, попри те, що його тексти наповнені біблійним символізмом. Як він насправді ставився до церкви і церква до нього?

Сковорода йшов всупереч традицій церковників, через що вони його зневажали.

Насправді, він глибоко віруюча людина і знає життя всередині церкви. Він знав, що і серед служителів церкви були люди, які не відповідали канонам. Коли він мандрував селами Харківщини, то завжди знаходив добрих людей. Він не цінував в людях не заможність чи статусність, а намагався показати істинний шлях, щоб вони знайшли Бога в собі. Істинно віруюча людина в усьому покладається на Господа. Сковорода все життя йшов до цього.

"Зараз така трагедія, яку не може осягнути людський розум, об’єднує всіх нас".

За всіма канонами християнства, він вважав, що випробування роблять сильнішими, у кожного свій хрест. І зараз така трагедія, яку не може осягнути людський розум, об’єднує всіх нас. Бувають різні, є і підлота, яка пальцями тикає. Напевно і на наш музей хтось пальцем тикнув.

Чому церковники його не любили?

Він так гарно написав у листі до Михайла Ковалинського: "Якщо людина не вміє щось зробити сама, вона засуджує і заздрить іншим". Відповідно, сила Григорія Сковороди в тому, що він жив як учив і учив як жив. Потім Ковалинський напише: "Мені хотілося мати Сковороду як товариша, але я боявся його думок". Церковники спонукали молодих людей до вчення тим, що вони будуть багато одягатися, смачно їсти і солодко пити. А Сковорода сказав, що це взагалі неважливо. Важливо, щоб людина була щасливою. Треба шукати себе, щоб знайти щастя.

Читайте також: До Харкова вперше прибув "Сковорода Експрес" Сковорода-соціаліст

Він був філософом еліт чи мас?

Григорій Сковорода понад усе ставив завдання готувати еліту через знання і освіту. Він : "Наслідуй пальму: чим сильніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори".

Його так гарно адаптували, бо він всебічним. В будь-якій сфері у будь-який час його намагаються використати. Наприклад, в радянські часи його вислів "мій жереб — з голяками" використовували в концепції "ось він, людина серед народу".

Він дійсно був з людьми, але залишався елітарним філософом, про що свідчать його звички.

Які саме?

Він любить чарку гарного токайського вина. Він одягається просто, але зі смаком. Любить вишукані страви. Михайло Ковалинський його підтримує, надсилаючи "пів пуда сира "Пармезан", пів пуда сира "Голандського". Любив журавлину, лимони.

Що він любив ще їсти?

Він був вегетаріанцем. Можливо, м'ясо було йому просто не корисне. Він писав: "необов’язково смачна може бути корисною". Але молочні страви він вживав, тож веганом не був.

Читайте також: 300 років зо дня народження. Світ Сковороди. Проєкти Суспільного Сковорода-музикант

Збереглися якісь речі, які свідчать про його спосіб життя?

Речей у нього було небагато. Але те, що було, зібрав Микола Сумцов. В колекції були посохи Сковороди, свита, люстерко, чашка з блюдечком. Але в 1943 році в Харківській колегіум, де була колекція, влучила авіабомба. Нам з Чернігівського музею подарували годинник і сказали, що, за народною пам’яттю, це його годинник. Відповідно, у нас був годинник, скрипка.

Він грав на музичних інструментах?

Окрім глибокого голосу, Сковорода геніально грав на музичних інструментах: скрипка, флейта, сопілка, бандура, гуслі, ліра, орган.

"Жодні титули і визнання йому були не потрібні, адже він — філософ свободи".

"Музика – була улюбленим, але не основним заняттям Григорія Савича", напише Ковалинський. Співак – унікальний, композитор – унікальний, виконавець – геніальний. Єлизавета дає йому право диригувати. Але жодні титули і визнання йому були не потрібні, адже він — філософ свободи.

Сковорода-масон

Утаємниченість його життя, мотиви його творів та сучасна література часто створюють образ Сковороди як головного українського масона. Він міг ним бути?

В Єшкілєва є твір "Усі кути трикутника". Він там його таким масоном показав… Григорій Сковорода до масонів не належав.

Про це чітко пише Михайло Ковалинський: "Будь-яка секта, казав він [Сковорода], пахне власністю, а де власномудрість, там немає головної мети або головної мудрості. Я не знаю мартиністів, продовжував він, ані розуму, ні вчення їх; якщо вони відокремлюються в правилах і обрядах, щоб здаватися мудрими, а то я не хочу їх знати; якщо ж вони мудрують у простоті серця, щоб бути корисними громадянами суспільства, то я їх поважаю; та заради цього їм не треба відокремлюватися”.

"Його вчення — людиноцентризм".

Трикутник і фонтан, які часто зображував Сковорода, — це хіба не символи масонства?

У своєму фонтані Сковорода малював людину. У нас хто зараз найбільш популярний? Шевченко. І всі говорять, що він — представник україноцентризму. Сковорода любить Україну і це підтверджує у своїх текстах, але все спрямовано на людину. На одну-єдину і кожну, хто бере до руки його твори. Його вчення — людиноцентризм. І ті чотири посудинки, що стоять, то, власне, і сім мільярдів можна поставити: хтось маленький, хтось кривенький, але всіх нас любить Господь. Відповідно він і фонтан малює з такими гілками, ніби сходження до Бога — це дуже поступово і непросто.

З нової 500-гривневої банкноти прибрали трикутник і сказали, що він масонський. А Сковорода через цю емблема пояснює божу триєдність.

Читайте також: Що сказав би Сковорода про сучасний світ, соло-мандрівки та полювання росіян на нього? Інтерв'ю з філософом Справжній Сковорода

То яке з філософських вчень найбільш притаманно його творчості?

Його велич полягає в тому, що він зміг акумулювати в своєму вченні погляди всіх. Його називали "українським Сократом", "українським Жан-Жаком Руссо". Його сьогодні називають неоплатоніком. А дехто називає його філософом без системи.

"Світ ловив мене, та не спіймав" повністю характеризує його творчість. Цей "світ" для нього — це влада, гроші, спокуси, Диявол".

Він у своєму вченні звертається до серця, він — філософ кондроцентризму. Головні слова для його творчості і ідей — любов, свобода, щастя. Тож найвідоміша його фраза "світ ловив мене, та не спіймав" повністю характеризує його творчість. Цей "світ" для нього — це влада, гроші, спокуси, Диявол.

Попри всі можливості отримати дворянство, коли перебував у Петербурзі, чи піти в ченці та мати високі чини в духовенстві, він лишався вільним.

Про кого Василь Каразін сказав такі слова: "Ми під козацьким чубом і в українській свитці мали свого Піфагора, Орігена, Лейбніца".

Читайте також

"У філософії, яка зазвичай апелює до раціо, у Сковороди з'являється ще й серце": як читати тексти Григорія Сковороди

Джерело