1 жовтня в Латвії відбулися парламентські вибори. На момент виходу цього матеріалу там підраховані майже всі голоси. Як війна Росії проти України та пандемія коронавірусу вплинули на розклад політичних сил в країні, які партії перемагають, та чи буде нова парламентська коаліція підтримувати Україну — розповідає Суспільне.

Як влаштоване голосування в Латвії

Спершу — трохи про особливості виборчої системи Латвії. Країна поділена на п’ять виборчих округів. У кожному з них партії виставляють окремі виборчі списки. Вони відкриті — тобто виборець віддає голос не лише за партію, а й за її конкретних кандидатів (приблизно так, як було в Україні на місцевих виборах у жовтні 2020-го).

На дільницях латвійцям видавали 19 списків — за кількістю партій, які брали участь у виборах. Виборець обирає тільки один список (тієї партії, яку підтримує) і ставить "плюсики" навпроти прізвищ бажаних кандидатів чи викреслює неулюблених — або взагалі не робить позначок, якщо преференцій щодо кандидатів немає. Обраний список кладеться в запечатаний конверт і кидається в урну.

Латвійський парламент (Сейм) — однопалатний, потрапляють до нього партії, що здобули мінімум 5% голосів.

До слова, голосувати латвієць може на будь-якій дільниці — достатньо лише показати паспорт або електронну ідентифікаційну карту (eID-карту).

Інша особливість парламентських виборів у Латвії — дострокове голосування. Виборець може віддати голос не в день виборів, а в кілька визначених днів до (але не на всіх дільницях, та й відкриті вони лише в певні години). Формально ця процедура називається переданням голосу "на зберігання", оскільки конверт із бюлетенем залишається запечатаним до початку підрахунку результатів.

Ще варто згадати, що за місяць до дня голосування в Латвії забороняють політичну рекламу на телебаченні, а за день, як і в Україні, вводиться "день тиші".

Читайте також: Третя прем’єрка у історії Сполученого Королівства. Що відомо про Ліз Трасс Диспозиція

Політичний ландшафт Латвії можна поділити на чотири умовні частини. Першу становлять консервативні партії, які стоять з різною мірою радикалізму на націоналістичних ідеях. Це, приміром, "Національне об’єднання" і "Консерватори", які входять до нинішнього уряду. Далі йдуть помірковані ліберали, що більше орієнтуються на права людини та проєвропейський курс у цілому. Це, наприклад, партія нинішнього латвійського прем’єра Кріш’яніса Каріньша "Нова Єдність" і блок "Розвиток/За!".

Є також умовний "олігархічний" блок, найбільш помітним представником якого є Союз "зелених" та селян. Її лідер Айвар Лембергс у 1990-ті й 2000-ні зажив слави "транзитного короля" — він був президентом Латвийской ассоциации транзитного бизнеса. З перших своїх виборів у 2002-му Союз був присутній в коаліції, аж поки за результатами виборів 2018-го не опинився в опозиції.

І, зрештою, блок проросійських партій, де найпомітнішими є поміркована "Злагода", що виникла у 2000-ні, й більш радикальний "Російський союз Латвії", який до 2014 року був відомий під більш кумедною назвою "ЗаПЧЕЛ" — "За права человека в единой Латвии".

"Злагода" в останні роки перемагала на виборах, адже в Латвії найбільша російська меншина серед балтійських країн — понад чверть із 1,9-мільйонного населення. До того ж після 2014 року партія здійснила ребрендинг і намагалася залучати голоси латвійців.

На останніх виборах до латвійського Сейму, що відбулися 2018 року, "Злагода" була першою й отримала майже п’яту частину голосів. Але консерватори, ліберали й популісти об’єдналися і після понад трьох місяців сформували уряд без проросійської партії й без олігархічного Союзу "зелених" і селян. Причому доручили його сформувати партії з найменшим числом мандатів у Сеймі — "Новій Єдності" — просто тому, що решта не змогла узгодити кандидатуру прем’єр-міністра.

А проте, уряд на чолі з лідером "Нової Єдності" Кріш’янісом Каріньшем виявився найстабільнішим в сучасній історії Латвії — протримався понад три з половиною роки. А сама партія наростила рейтинг і до виборів була фаворитом соцопитувань.

Читайте також: Чому Туреччина прагне бути посередником у перемовинах між Росією й Україною Російський фактор

Годі й казати, що Рига активно підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення Росії. У самій же Латвії посилилися антиросійські настрої: почався демонтаж радянських пам’ятників (тут, до слова, уряд однозначної позиції спочатку не мав), остаточно схвалили перехід на латиську мову в освіті, обговорюється перейменування російських і радянських топонімів.

Що на цьому тлі відбувається з проросійськими латвійськими партіями? Позиції "Злагоди" похитнулися ще раніше. Партія понад десятиліття контролювала муніципальну владу Риги, аж поки у 2019-2020 роках внаслідок корупційних скандалів не програла перевибори консерваторам і лібералам. Тодішній лідер "Злагоди" Ніл Ушаков, який був мером латвійської столиці, якраз обрався до Європарламенту й пізніше склав повноваження глави політсили.

А коли "Злагода" засудила повномасштабне вторгнення Росії в Україну, відвернула значну частину своїх — проросійських — виборців.

Водночас на цьому полі з’явилися нові гравці. Від "Злагоди" відкололися менші проєкти — "За стабільність!" і "Суверенна влада", які апелюють саме до російської меншини. Крім того, за російськомовний електорат боролись й інші партії — Союз "зелених" і селян, популістські "Латвія на першому місці" й "Кожному та кожній", ліберальні "Розвиток/За!" та "Прогресивні".

Не варто забувати й про уже згаданий "Російський союз Латвії". Хоча із середини 2000-х в системній політиці його замінила "Злагода", її падіння дало партії новий шанс. А все через її радикальну проросійськість і любов з боку росЗМІ — що стало предметом уваги латвійських спецслужб.

Читайте також: "Паспорт і акцент — єдине, що пов’язує мене з РФ". Історії росіян, які не можуть легалізуватися в Україні Хто пройшов і чого чекати

Як соцопитування, так і екзитполи могли не дати точної оцінки результатів парламентських виборів у Латвії. По-перше, близько третини виборців відмовлялися говорити про партійні вподобання — соціологи припускали, що це може бути пов’язано з небажанням розкривати підтримку проросійських сил. По-друге, десь стільки ж латвійців сумнівалися, чи йти на вибори взагалі.

Був ще третій фактор — "ковід-дисидентський". На останній Сейм припала пандемія COVID-19, і багато опозиційних партій обрало стратегію критики дій уряду, передусім у контексті запровадження ковідних обмежень. Деякі з них посіли "антиваксівські" позиції — уже згадані "За стабільність!", "Суверенна влада", "Латвія на першому місці" й "Кожному та кожній".

Станом на ранок неділі підраховано понад 90% голосів, й можна сказати: екзитполи майже точно виявили переможців, але дещо схибили в результатах.

Так, партія чинного латвійського прем’єра "Нова Єдність" справді вирвалася на перше місце, та її перемога не така переконлива, як малював екзитпол — понад 18%, а не майже 23%.

Союз "зелених" і селян лише трохи покращив результат (з 10% до 13,2%), але піднявся з п’ятого місця на друге. Далі розташувався блок трьох регіональних партій "Об’єднаний список", який ще кілька місяців тому входив до Союзу — він здобув 11,3%.

Консервативне "Національне об’єднання", яке входило до останньої коаліції, отримує 9,3%. Це — гірший результат, ніж на минулих виборах (понад 11%), але краще за результати екзитполу (8,4%).

П’ятивідсотковий бар’єр також подолали два політичні новачки, про яких побіжно згадувалося раніше — “За стабільність!” (6,8%) та “Латвія на першому місці” (6,2%). Ще на межі прохідного бар’єра в 5% балансують ліберальні “Прогресивні” (6,2%) та “Розвиток/За!” (трохи більше як 5%).

І, схоже, майже немає шансів у “Злагоди” (4,8%), яка, нагадаємо, попередні вибори виграла з результатом у майже 20%. Її лідер Яніс Урбанович, власне, фактично визнав поразку, але запевнив, що політсила продовжить роботу.

Читайте також: Що сталося в Косово, як вдалося уникнути загострення і до чого тут Росія ***

Що означають результати виборів до латвійського Сейму?

По-перше, чинна коаліція — попри перемогу владної "Нової Єдності" — не зможе продовжувати роботу в нинішньому вигляді.

За бортом парламенту опинилися "Консерватори", які, до слова, у 2018 році отримали майже 14% голосів (не на користь пішло перебування при владі, де вони так і не втілили гучних обіцянок боротьби з корупцією).

Так само багато розгубили ліберали з "Розвиток/За!", що мали в Сеймі попереднього скликання понад 12% голосів, а нині балансують на межі прохідного бар’єра. Не змогло покращити свій результат і "Національне об’єднання", чия жорстка риторика щодо російської меншини в Латвії виявилася актуальною після 24 лютого.

Поки що Кріс’яніс Каріньш може розраховувати максимум на третину мандатів у Сеймі. І цього недостатньо для формування уряду. Щоправда, з великою ймовірністю до коаліції зможе приєднатися "Об’єднаний список", який, хоч і вийшов з "олігархічного" Союзу "зелених" і селян, не має чіткої ідеології та декларував бажання потрапити в уряд (при цьому можливість співпраці із Союзом Каріньш категорично відкидав).

По-друге, проросійські латвійські партії справді занепали, та повного їх витіснення із системної політики не сталося. Цю нішу тепер посяде "За стабільність!".

Були спроби об’єднати перед виборами "За стабільність!", "Латвію на першому місці" й популістську "Кожному та кожній" (яка в парламе

Джерело