Чернівецька область у разі екстрених ситуацій готується прийняти до 50 тисяч вимушених переселенців взимку. Наразі ремонтують будівлі, де їх можна буде розмістити. У жовтні в області планують відкрити два пункти пропуску на кордоні з Румунією, щоб розвантажити інші КПП з кілометровими чергами із вантажівок.

Про роботу КПП, підготовку до опалювального сезону та бюджет у наступному році — в інтерв’ю Суспільного з начальником Чернівецької ОВА Русланом Запаранюком.

— Яким буде опалювальний сезон для області цього року? Що робиться на випадок екстрених ситуацій?

— Опалювальний сезон, який наближається, буде достатньо непростим. Ми всі готові, всі процеси щодо підготовки контрольовані. У нас є понад 674 котельні, якими постачаємо тепло. Пропрацьовуємо механізми заготівлі вугілля та дров, які необхідні для нашої області для всіх закладів. Також перевірили забезпечення електрогенераторів, які, можливо, будуть потрібні в разі екстрених випадків.

— Ви кажете про електрогенератори — їх докуповували чи достатньо було попередньої кількості?

— Раніше закупили достатньо велику кількість і вони є в наявності. Їх перевірили чи працюють.Також протягом останніх кількох місяців отримали декілька десятків генераторів від гуманітарних місій. В екстрених випадках вони будуть використовуватися.

На сьогодні міжнародна місія взяла на себе зобов’язання замінити приблизно 20 котлів. Це в тих установах, де будуть проживати вимушені переселенці нашої області.

— Чи зроблять це до початку опалювального сезону?

— Є ймовірність, що не встигнемо зробити всі додаткові заходи, які потрібні для запуску котлів. Але це додаткові заходи, не основні.

— Скільки зараз закладів, соціальних установ перевели на твердопаливні котли чи на дрова?

— Все, що стосується наших районів — десь 95% всіх закладів забезпечені та опалюються твердопаливними котлами.

Ми область, де є доступ до лісового ресурсу, який можна використати на користь і для економії енергетичних ресурсів, які є більш дороговартісними зараз.

— Зараз триває підготовка до відкриття КПП "Дяківці" та "Красноїльськ". Якою буде робота цих пунктів пропуску?

— Наразі завершують роботи в пункті пропуску "Красноїльськ". КПП "Дяківці" відстає по готовності на кілька відсотків. Згідно кошторисної документації, ці два пункти пропуску мали працювати тільки для легкового транспорту, пішого переходу та з можливістю пропускати автобуси і транспорт до 3,5 тонн.

На сьогодні "Красноїльськ" готовий приймати пішоходів, легковий транспорт і транспорт вагою понад 7,5 тонн. Попередня конструкція самого пункту пропуску з румунської сторони є дзеркальною — можуть приймати пішоходів, легкові автомобілі та машини навантажені до 3,5 тонн. На останній зустрічі з румунською стороною поговорили про перелаштування на важковаговий транспорт. Вони опрацьовують це питання.

— Якщо повертатися до роботи обласної військової адміністрації — чи були перевірки департаментів та які результати?

— У нас є перевірки аудиторів. Це наші внутрішні перевірки щодо поточної діяльності двох департаментів, двох напрямків. У нас є перші результати. Згідно з ними, мають відбутися заходи щодо усунення виявлених недоліків та порушень.

— Які це департаменти?

— Це апарат обласної адміністрації. Також завершується аудит управління агропромислового комплексу. Наприкінці жовтня очікуємо аудиторської перевірки щодо департаменту капітального будівництва.

— Які порушення виявили?

— Є там ряд порушень і недоліків. Після завершення та узагальнення, я думаю, будемо робити певні висновки.

— Чи є наразі кандидатури на посаду директора департаменту охорони здоров’я?

— Так, є приблизно троє кандидатів, яких ми зараз розглядаємо.

— Хто ці люди?

— Лікарі.

— З області?

— Так.

— Ви вже проводили з ними співбесіди?

— Так, попередньо провели з ними співбесіди. Називати прізвища зараз недоречно. Можливо, людина змінить свою думку або змінимо думку ми.

— Чи є наразі кандидатури на голову Дністровської та Вижницької районних адміністрацій?

— Так, є. Теж в стадії узгодження. Я думаю, що невдовзі вже будемо бачити кандидата, якого погодять.

— Наразі на посаді ще залишається голова Чернівецької РДА Дмитро Козарійчук, чи влаштовує вас його робота, чи залишеться він на посаді?

— Ми приглядаємося до якості робіт кожного з працівників. Кожного, хто займає керівну ланку. Включно з очільником Чернівецької РДА. Якщо будемо вважати, що керівники не готові працювати з нами в одному темпі, то ми змінимо таких людей на тих, хто буде працювати ефективно.

— Які темпи мобілізації в області?

— Показники в рамках виконання. Ці плани складаються пропорційно до своїх нормативів. Усе виконується.

— В квітні ТРО привезла в Чернівці трофейний танк. Чи знаєте, що наразі з ним?

— Мене проінформували. Вважаю, що це хороший випадок, якщо наші хлопці забрали той танк, привезли сюди та відремонтували. Він використовується за призначенням.

— Тобто, його віддали в зону бойових дій?

— Ні, він використовується за трохи іншим призначенням.

— Танк на Буковині зараз?

— Він використовується в навчаннях.

— Раніше в інтерв’ю виданню "Молодий буковинець" ви говорили, що планується налагодження постачання процесу гуманітарної допомоги. Що для цього робиться?

— Ми працюємо з усіма гуманітарними штабами і з усіма волонтерами, які у нас перебувають. Десь в нас є спільна координація. Відкриття окремого штабу зараз обговорюється, наскільки це зараз потрібно. Волонтери налагодили роботу самостійно, тому треба прийняти рішення, чи потрібно додатково вносити корективи в цей процес.

— Чи буде відновлюватися робота гуманітарного штабу “Олімпія”?

— Ні, на самій Олімпії не буде відновлюватися робота гуманітарного штабу. Це, можливо, буде, але в іншому місці.

— Які наразі діють гуманітарні штаби, зокрема, саме від обласної адміністрації?

— Штабу від військової адміністрації немає. В нас є злагоджена координація між волонтерами та штабами.

— Яким планується бюджет області на наступний рік, чи доведеться економити?

— Плануємо, що бюджет 2023 року буде плюс-мінус такий же, як цього року. Плануємо попрацювати з бізнесом, аби він проявляв себе більш активно, працював, виходив з тіні. Працюємо з підприємствами щодо державної програми надання грантів. Вона передбачає створення робочих місць. У нас багато підприємств користуються такими програмами.

— Ви кажете, що бюджет буде приблизно такий же, як цьогоріч. Все ж таки, як це зробити, якщо воєнний стан — немає таких надходжень, немає таких асигнувань з державного бюджету. Ми бачимо, що впродовж пів року в області не розвинулись індустріальні парки чи великі підприємства, які б могли сплачувати податки. Є трохи конкретніші плани щодо наповнення бюджету?

— Є достатньо потужних підприємств, які переїхали до нас на Буковину. Зараз вони тільки розгортаються. Я надіюсь, що ті плани, які ми перед собою поставили здійсняться. Компанії розгорнуться, наберуть людей і будуть працювати на повну потужність. Це і є додаткові механізми та ті джерела наповнення бюджету, які, можливо, спрацюють і дадуть можливість вийти на рівень цього року.

— Як область працює щодо розміщення переселенців взимку?

— Для наших переселенців працює гаряча лінія. Тобто, кожен, хто приїжджає в область, може звернутись туди. Очікуємо додатково нову хвилю, бо починається холодний період. У прифронтових зонах, де повністю зруйнована інфраструктура, люди не мають можливості перезимувати в нормальних умовах. Ми чекаємо, що вони приїдуть до нас, ми їх запрошуємо.

— Скільки переселенців область зараз може прийняти?

— Наразі за 2-3 дні можемо додатково облаштувати 2 500 ліжок. За нашими підрахунками, найближчим часом — до 10-15 днів можемо розгорнути ще 2 500-3000 тисячі ліжок. І ще є можливість пропрацювати розміщення приблизно 40-50 тисяч людей. Це загально.

— На початку повномасштабного вторгнення людей, які приїжджали з інших регіонів, селили у садочках і школах. Зараз розпочалось очне навчання. Яка альтернатива є цим закладам?

— У цьому допомогають громади. У нас є заклади, пансіонати, інернати, які ще не заповнені на повну потужність. Там є можливість додатково поселити вимушено переселених осіб. Якщо брати загальну кількість, то приблизно 86% всіх переселенців, які перебувають в області, поселені в приватний сектор.

— Чи буде область будувати житло для вимушених переселенців?

— Раніше виділили дві ділянки для розміщення вимушено переселених осіб. Одна з них розташована в районі Вижниці. Там буде модульне містечко. Перші кроки зроблені: земля виділена, встановлені два зразки модульних будиночків. Роботи виконуються за фінансуванням японської благодійної організації.Там земельна ділянка може вмістити приблизно до 110 модульних будиночків. Це приблизно 250 людей ми змогли б розмістити.

Модульне містечко буде і в Чернівцях. Місто виділило для цього земельну ділянку. Її готують.

— Чи будуть переобладнювати приміщення, які є в області під житло для людей з інших регіонів?

— Є приблизно 30 об'єктів, які відремонтують для проживання вимушено переселених осіб. Я думаю, що за 1,5-2 місяці ці процеси, можливо, будуть завершені.

— Яка загальна вартість ремонтів в цих об'єктах і чи є на це гроші?

— Ми в пошуках грошей. Відпрацьовуємо бюджет і вишукуємо можливості виділення фінансування — це одна з перших задач.

— Куди звертатись вимушеним переселенцям, які приїхали на Буковину. Чи працює гаряча лінія так, як раніше працювала?

— Гаряча лінія працює як раніше. На сайті Чернівецької обласної військової адміністрації вказаний номер телефону. Є відповідальні чергові, які чергують на гарячій лінії цілодобово.

Кожне звернення фіксується і направляється до