У Львові попрощались і провели в останній путь 98-річну Дарію Гусяк, яка була зв’язковою головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича, політув’язненою радянських тюрем і таборів. Львівська влада не дослухалася до прохань громадськості щодо місця поховання відомої борчині за незалежну Україну. Про це повідомив народний депутат від «Європейської Солідарності» Олег Синютка.
«Життя, яке Дарія Гусяк прожила, як символ слави і ганьба дрібних чиновників на чолі з мером Садовим, які влаштували справжню вакханалію щодо місця поховання легендарної українки. Всупереч проханням тих людей, які разом з нею боролись за незалежну Україну, які нині очолюють громадські, проукраїнські рухи, останню зв’язкову Шухевича так і не поховали на полі почесних поховань Личаківського Цвинтаря N°67 поряд з Катериною Зарицькою, Михайлом Сорокою, поряд з кенотафом її командира, провідними членами ОУН Омеляном Ковалем, Григорієм Васьковичем, генерал-майором, Героєм України Сергієм Кульчицьким», – написав нардеп.
Синютка висловив своє здивування та нерозуміння дій львівської влади щодо вибору місця поховання героїні.
«Дарію Гусяк – українку, яка точно мала право на гідне вшанування після смерті, за ініціативою Юрія Шухевича, підхоронили до родинного гробівця Шухевичів на Личаківському цвинтарі, аби згодом перепоховати на полі почесних поховань Личаківського Цвинтаря N°67. Правда та справедливість повинні перемогти», – йдеться у повідомленні.
Зазначимо, що панахида за Дарією Гусяк відбулась у Гарнізонному храмі Петра і Павла у Львові. Звідти процесія попрямувала до Личаківського кладовища.
Дарія Гусяк – остання зв’язкова Романа Шухевича. Народилася 4 лютого 1924 року в Трускавці Львівської області. Присягу членкині ОУН склала на Великдень у 1948 році і прийняв її головнокомандувач УПА Роман Шухевич. 2 березня 1950 року Дарію Гусяк радянська влада заарештувала. Вона зазнала катувань, але ні словом не промовилась про місце перебування Романа Шухевича. Поруч у камері, через перегородку, чекісти били її маму.
За свою націоналістичну діяльність Дарія Гусяк була позбавлена волі на 25 років. Вона відбула покарання у Верхньо-Уральську Челябінської області, а згодом у Володимирській тюрмі. У 1969 році її перевели в концтабір у Мордовії. Дарія Гусяк відбула весь термін покарання, звільнившись на 51-му році життя. Після звільнення їй було заборонено жити у Львівській області. Жінка не мала житла і їй запропонувала прихисток Катерина Зарицька, членкиня ОУН, також зв’язкова Романа Шухевича, політув’язнена радянських тюрем і таборів. Катерина Зарицька після звільнення жила в місті Волочиськ Хмельницької області.
У Львові Дарія Гусяк мешкала з 1995 року. Міська влада виділила їй однокімнатну квартиру. Вона створила громадську жіночу організацію «Всеукраїнську лігу українських жінок».
У Львові виник скандал із похованням останньої зв’язкової командира Української повстанської армії Романа Шухевича Дарії Гусяк. Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, останнім прихистком Дарії Гусак стане Поле почесних поховань Меморіалу пам’яті героїв ОУН-УПА Личаківського кладовища. На цьому полі разом з упівцями похована ще одна зв’язкова Романа Шухевича, Ольга Ільків, та голова Львівського крайового братства ветеранів Олесь Гуменюк.
Але проти цього місця виступив багаторічний політв’язень радянських таборів Юрій Шухевич, один із найближчих людей Дарії Гусяк. На його думку, зв'язкова має бути похована поряд зі своїми однодумцями та близькими друзями, зокрема Катериною Зарицькою, з якою вони разом проходили ув’язнення.
Щодо місця поховання Дарії Гусяк до мера Львова звернувся також третій президент України Віктор Ющенко.
Джерело
