Прийшла молода війна і прогнала стару.

Рубежі оборони, котрі стояли роками, котрі поросли лісами і травами – зараз зметено, розтоптано.

Фронт втратив свої лінії, і пересипається сам у себе.

Молода війна проти старої

Над полями боїв зараз – спекотний вітер. Вривається крізь отвори від снарядів, у роздірявлені осколками вікна, виганяє з будинків прохолоду, і мчить далі.

Випаровуються дивізії, тануть бригади, висихають полки.

Дорожній пил висить хмарою; листя скручується у трубки.

Соняшникові поля стоять – сірі й мертві.

Шахти тонуть у землі, простягаючи у небо бетонні стволи, як утопленики руку. Терикони – вийняті нутрощі землі, лежать поруч.

Розум тьмяніє від спеки. Коли я їхав повз водосховище, то явно відчував смак солоного повітря – але вода кругом була прісна.

Я все ще марю океаном, але найбільший океан – війна; війна, котрій не видно кінця і краю, верху і низу; від війни не сховаєшся у небесах, під землею і у воді, у зелені чи у бетоні.

Війна, війна, війна.

Джерело