Українці зобов’язані платити за комуналку навіть у період війни, інакше підприємства можуть просто закритися. Накопичені борги списувати не планували, тож рано чи пізно доведеться сплачувати рахунки.

Про те, чому необхідно оплачувати спожиті комунальні послуги, хто має право не платити або платити у неповному обсязі, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Невже на час війни не можна було скасувати платню за комуналку?
Можна, але на це довелося б виділити з бюджету величезні суми. Наприклад, у травні 2021 року українці спожили комунальних послуг на 17,1 млрд грн, згідно з даними Держстату. Цього року сума може бути меншою (мільйони виїхали за кордон, зруйновані тисячі будинків), проте загалом йдеться про суму від 7 млрд грн щомісяця влітку та близько 15 млрд грн – за опалювальний сезон.

Чи є такі гроші в бюджеті? Ні. Ба більше, у бюджеті України немає грошей і на пенсії, армію, зарплату. Щомісячний дефіцит становить близько 170 млрд грн, його можна компенсувати лише за рахунок зовнішнього фінансування.

Важливо розуміти, що комунальна послуга – такий самий товар, як хліб чи сіль. Щоб у крані була вода, водоканалу необхідно купувати електроенергію, очищати воду, платити зарплати штату співробітників, щомісяця закуповувати паливно-мастильні матеріали тощо.

Якщо водоканал постачатиме воду і не отримуватиме за неї гроші, рано чи пізно підприємство просто закриється. Важливо розуміти, що за кожен кубометр води, кВт*годину електроенергії, кубометр газу хтось має заплатити.

Ситуація в Україні вже опинилася на критичному рівні, розповідає OBOZREVATEL експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко. За його оцінками, загальна заборгованість українців уже становить близько 100 млрд грн. І як працювати в ситуації, коли українці не платять і багато хто з них платити не може – питання державного масштабу.

А що буде, якщо таки не платити?
На час воєнного стану штрафи та пеню за несплату скасували, але борги нікуди не подінуться. Вони продовжать накопичуватися і списувати їх ніхто не буде. Щойно закінчиться воєнний стан, боржників чекають неприємні сюрпризи:

за борги можуть заарештувати карткові рахунки;

комунальні підприємства можуть через суд та виконавчу службу стягнути майно;

боржник може потрапити до Реєстру.

Але якщо ви справді не можете платити, варто відразу звернутися до комунального підприємства, попросити реструктуризувати борг, також варто оформити субсидію.

Поки що місцева влада просто просить про те, щоб українці, які можуть платити за комуналку, робили це. “У місто повертаються люди. І я закликаю всіх, хто має таку можливість, оплатити сервіси ЖКГ. Ці кошти підуть на закупівлю ресурсів і матеріалів, заробітну плату працівників підприємства, оплату електроенергії тощо. Будьте свідомі та відповідальні за своє місто!” – заявив заступник голови КМДА Микола Поворозник.

Попенко пропонує списати штрафи та пеню для всіх, однак у тих регіонах, куди не ступала нога російського окупанта, насамперед на заході України, повернути санкції за накопичення боргів. І рано чи пізно таке рішення ухвалити доведеться. “Не можна зараз зрівнювати споживача у Миколаєві чи Харкові та, наприклад, у Чернівцях. Це різні ситуації”, – каже експерт.

А коли можна не платити за комуналку?
Якщо немає лічильників та поїхали на період щонайменше 30 днів. Як пояснили OBOZREVATEL на гарячій лінії уряду, з довідкою треба звернутися до постачальника комунальної послуги. З прикладом із водою – це водоканал. “Це норма закону, яка вже давно існує. Це не нововведення. Передбачено в ч. 1 ст. 7 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, – пояснили в уряді.

Якщо щонайменше 30 днів не проживаєте у своїх квартирах та будинках, можна не платити:

за воду, якщо немає лічильника;

за газ, якщо немає лічильника.

Якщо ж у вас є лічильник, ви щомісяця повинні подавати показники, а якщо показники цього місяця відповідають даним минулого, нараховувати борг не будуть. Така норма закону не стосується опалення, плати за утримання будинку та прибудинкової території.

Якщо будинок чи квартиру зруйнували. Також борги списуються в будинках, які були зруйновані внаслідок воєнних дій. Насамперед про факт руйнування житла треба повідомити поліцію. Цей документ дозволить надалі розраховувати розмір збитків, щоб добиватися компенсації.

Якщо підприємство не надає послуги, суми в платіжках можуть перерахувати. Якщо ваша керівна компанія на час війни не виконує своїх зобов’язань у повному обсязі, наприклад, на кілька тижнів перестали прибирати в під’їздах, ви маєте право скласти скаргу за участю кількох сусідів, вказати комунальну послугу, яка не виконується в повному обсязі, та надіслати виконавцю письмову скаргу. За законом він зобов’язаний її вивчити та провести перерахунок. Якщо перерахунку не буде, можна вимагати перерахунку через суд.

Іноді компенсувати витрати на комуналку може місцева влада. Наприклад, у Харкові ухвалили рішення з місцевого бюджету покрити витрати всіх комунальних підприємств.

Джерело