17 січня міський голова Львова Андрій Садовий призначив уповноважену з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі. Цю посаду отримала Оксана Рубай, яка багато років працювала в галузях освіти, соцзахисту, була депутаткою Львівської міськради, а з 2017 року є радницею міського голови. Суспільне поспілкувалося з Оксаною Рубай про плани на посаді.
Уповноважена – це для Вас тепер додаткова відповідальність – окрім посади радниці?
Так, уповноваженого впроваджували довго, адже у постанові Кабінету міністрів це була "рекомендація", а не "зобов’язання". Вона не передбачає зовсім окремої посади. Багато громад додавали посаду уповноваженого чинним працівникам до того чи іншого структурного підрозділу.
Наскільки цей напрямок роботи новий для Вас?
Останнім часом, коли працювала в соціальній сфері, я багато вчилася, знайомилася саме із цим напрямком. Тому він не є новим для мене. Звісно, заглиблюватись у процеси потрібно заново. Але тут мова йде насамперед про забезпечення рівних прав і можливостей, протидію сексизму, насиллю, утиску, дискримінації в міській раді й комунальних підприємствах міста.
Насильство чи несправедливість за ознакою статі – чи стикалися з ними самі?
Я персонально – ні, але знаю, що є люди, яким нема до кого з цією проблемою звернутися. Потрібно випереджувати такі випадки. Бо коли це вже сталося, то у міській раді для таких випадків є сектор з питань доброчесності та запобігання корупції. Тут і питання довіри до людини, яка прийде й розповість про свій випадок.
Ситуації з утиском, сексизмом, дискримінацією вносять дисбаланс у мікроклімат колективу, це відбивається на показниках роботи. Тому наше завдання – щоб людина, яка переживає ці прояви на початкових етапах, мала до кого звернутися.
Друге питання – щодо прав та можливостей. Щоб рішення ухвалювались за професійними здібностями, за показниками в роботі, а не за статевою ознакою.
Які у Вас будуть ресурси й повноваження?
Перевірками я займатися не буду. Мої повноваження – виявляти і аналізувати, здійснювати моніторинг та аналіз законодавчої бази, управлінських документів, окремих показників, як вони впливають на роботу.
Наприклад, коли на середній показник безпеки у місті Львові поглянути в розрізі, тобто як про це розповідали чоловіки й жінки, то побачимо, що 90% чоловіків відчувають себе у безпеці, а ось серед жінок – менше 50%. Цей показник демонструє, що місто безпечне, хоча в гендерному розрізі все інакше. Це цікаво аналізувати, бо статистика демонструє, де можуть бути зародки проблеми.
Перевірки буде здійснювати сектор з питань доброчесності та запобігання корупції. Уповноважена ж – це та людина, до якої можна звернутися і бути почутими.
Заклади освіти, тобто школи й дитсадки також будуть у сфері Вашого відання? Де Ви бачите дисбаланс у сфері гендерної рівності?
- Так, тобто усі установи, створені міською радою. Дуже важливе збереження балансу. Щодо навчальних закладів – це наш біль, що там кількісно переважають жінки. Потрібно робити аналітичні зрізи: що можна запропонувати, щоб цю ситуацію почати вирішувати. Чоловіків бракує. Зрештою, в будь-якому гендерно збалансованому колективі, й за віковою ознакою в тому числі, робота є набагато ефективнішою.
Якщо говорити про комунальні підприємства, "Львівтеплоенерго", "Львівводоканал", там теж цікаво мати цей зріз, щоб бачити, хто перебуває на звичайних посадах, як там відбувається працевлаштування. Це насправді така ємна справа, якщо її аналізувати, робити розрізи, що можна дослідити дуже багато речей.
З чого будете починати роботу? Які завдання ставите для себе на тривалий термін?
Перше – я хочу напрацювати перспективний план роботи. Хочу реалізувати низку заходів з протидії дискримінаційній інформації: частенько у нас висвітлюють стан здоров’я людини, при цьому забувають, що це конфіденційна інформація, вона може вплинути на подальшу діяльність цієї особи. Наприклад, якщо в людини важкий діагноз, вона вже одужала, але щодо неї є упереджене ставлення, нібито вона хвора чи може захворіти знову. Ми навіть не задумуємось, що висвітлюємо конфіденційну інформацію, не запитавши людини і не подумавши про наслідки! Через те заходи, які б прибрали такий дискримінаційний складник, є для мене важливими.
По-друге, моніторинг рішень, які вже ухвалені чи ухвалюються – як вони вплинуть на жінок і чоловіків через призму різних можливостей.
Третє – вибудувати місток довіри, щоб людина могла конфіденційно звернутися до уповноваженої. Загалом це величезне поле, роботи вистачає.
Як з Вами можна буде зв’язатися. Чи буде гаряча лінія уповноваженої?
Я –одна особа, тому гаряча лінія не є виходом. Йдеться про тисячі потенційних звернень. Планую впроваджувати скриньку. Концепцію ми розробимо так, щоб це не було просто декларативно, а справді дієво. Також потрібно буде поінформувати людей, щодо яких саме звернень працюватиме уповноважена і чітко дати розуміння, бо ж людина по-різному може трактувати свій стан.
Для мене дуже важливо свою роботу вибудувати крізь призму сімейних цінностей. Тобто і права чоловіків, і права жінок мають бути рівними. А не, припустимо, права жінок – однобоко. Це не є посада уповноваженого для жінок, вона для обох статей. Бо дискримінація, утиски є щодо обох статей – все залежить від мікроклімату в колективі.
Автор: Тарас Вархоляк
Читайте також: У Львові створили ательє для жінок, які постраждали від домашнього насилляЧитайте нас у Instagram: головні новини регіону
Джерело
