6 грудня Збройним Силам України виповнюється 30 років. Свято відзначають щорічно в день ухвалення 1991 року закону України "Про Збройні сили України". Про балансування на межі війни з Росією та з чим Україна зустрічає ювілей своїх Збройних Сил Українське радіо запитало в керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка.

Дивіться також: В Україні відзначають 30-річчя створення Збройних сил Про етапи розвитку української армії

У 1991-1992 роках чисельність української армії становила близько мільйона осіб. Артилерійських снарядів на території нашої держави зберігалося скільки, щоб вистачало для підтримки боєздатності всієї радянської армії у разі наступу на Захід проти НАТО, зазначає Мусієнко. Та згодом відбулося скорочення армії та відмова від ядерного потенціалу. На другому етапі, за президента Віктора Ющенка, армія почала адаптацію до стандартів НАТО. З’являлися нововведення, зокрема оновлення у формі, системі харчування, перехід на комплектування за бригадним принципом.

Громадянам і всім політикам — як опозиції, так і владі — варто усвідомити, що армія і захист держави, зміцнення обороноздатності — це те, довкола чого можна і потрібно гуртуватися.

"Один із найзагрозливіших етапів для української армії був за часів президента-втікача Януковича. Тоді зробили багато, щоб послабити наш бойовий арсенал і це робили свідомо. Якщо раніше скорочувалася армія і фінансування, що можна було пояснити економічною ситуацією в державі та умиротворенням, що ми ні з ким не збиралися воювати, то за Януковича всі плани щодо стримування Росії були зруйновані", – зазначив експерт.

За його словами, формування військових частин відбувалося подалі від Сходу: "Це були свідомі кроки на зниження нашої боєздатності. І коли Росія почала війну проти України, ми побачили до чого дійшло послаблення цього потенціалу, коли пального і набоїв не вистачало і вся система не була організована".

"Нині за допомогою політичного керівництва і волонтерів армія відродилася та загартовується у боях. Це важливо, бо армія, яка має бойовий досвід буде на порядок вище, аніж та, яка такого досвіду не має. Навіть скільки б вона не тренувалась, скільки б вона не проходила навчань, бій вносить корективи, який на навчаннях неможливо відпрацювати", – додав Мусієнко.

Про забезпечення армії

Міністр оборони України Олексій Резніков під час виступу в Раді 3 грудня озвучив, що деякі українські військові можуть отримувати малу зарплату завбільшки 10-14 тисяч грн. Разом із державними гарантіями обсяг ресурсів для Міноборони складатиме понад 148 млрд грн.

"Це найбільший бюджет Міністерства оборони за всю історію незалежної України. Водночас у бюджеті наступного року частка видатків загалом на оборону хоч і складає близько 3% ВВП, але це не вирішує важливих завдань. Понад 70% ресурсів Міноборони йде на утримання. Бойова підготовка і озброєння фінансується на 15-20% від потреби. І це тягнеться не один десяток років. Ми зробимо все, щоб підвищити ефективність використання коштів, зокрема, щоб знайти внутрішні резерви. Одразу після призначення я запросив державну аудиторську службу для здійснення комплексної перевірки. Так само в плані на найближчий період запуск енергоаудиту оборонного сектору. Але без збільшення бюджетних видатків і зміни їхньої структури ми нашу армію не переозброїмо. Тому протягом 2022 року хочем розпочати діалог з парламентом про структурні зміни в забезпеченні армії і щоб у бюджеті на 2023 рік це вже знайшло своє відображення", – сказав Резніков.

За словами Мусієнка, 70% фінансування йде на утримання армії, але за стандартами НАТО має бути 50 на 50. Половина йде на утримання армії 50% — на розвиток, тобто закупівля нової або модернізованої техніки, підготовка і тренування.

"З одного боку, ми хочемо мати великі Збройні Сили. На сьогодні це 264 тисячі осіб з територіальною обороною. З іншого боку треба розуміти, що мало мати чисельність, цим людям треба дати зарплату, соціальні гарантії і нову зброю та засоби захисту: екіпірування, бронежилети, шоломи тощо. Тут ми підходимо, що можливо нам не треба 264 тисячі армійців, можливо достатньо буде 210 тисяч діючих Збройних Сил, а решта буде у резерві і територіальній обороні, які залучаються у разі потреби. Тоді ми вивільняємо кошти задля закупівлі кращої зброї, підвищення зарплати, кращої підготовки. Ця дискусія дуже непопулярна серед політиків, які думають, що йдеться про скорочення потенціалу армії. Хоча це не так. Про це кажуть навіть радники НАТО. Тоді в нас буде більше коштів на забезпечення. Є й інша проблема, 60% армійців-контрактників після першого закінчення дії контракту не продовжують його далі і зникає тяглість у підготовці кадрів", – зазначив він.

Про оборонні замовлення

Цьогоріч була ухвалена нова редакція закону про оборонні закупівлі, за новим законом в системі має запрацювати електронний реєстр за аналогом системи Prozorro, щоб забезпечити менше корупційних ризиків.

"Міноборони не хотіло укладати нові контракти, бо хвилювалися, що вони порушать закон про оборонні закупівлі і був втрачений важливий час. На рахунках Міністерства оборони сформувалися кошти – близько 8 мільярдів гривень станом на вересень 2021 року. І їх треба освоїти", – зазначив Мусієнко.

На наступний рік в бюджеті закладена сума на оборонні закупівлі близько 33 млрд грн, але не врахований фактор подорожчання енергоносіїв, що може призвести до зростання суми під час фінальної закупівлі певної продукції, каже експерт: "Як варіант можна створити Фонд оборонних закупівель і кошти, які йдуть із продажу зброї закордон цільовим спрямовувати на закупівлю зброї української армії".

Читайте також: У Міноборони буде аналог агентства НАТО з питань закупівель — Резніков Про ймовірність вторгнення РФ

У РФ велика чисельність армії, але на сьогодні виграє той, у кого краща мобільніша зброя. Щоб протистояти Росії, треба мати якісну зброю, вважає Мусієнко: "Також можемо наростити компонент, якого немає у Росії, зокрема у сфері кібербезпеки. Україна розвиває безпілотники, бо ми розуміємо, що літак-винищувач ми не зробимо. БПЛА можу бути ефективними і для цього не потрібен пілот, а лише оператор".

Україна у разі потреби може мобілізувати до мільйона осіб, більшість з яких проходили військову службу або мають військовий досвід.

Експерт навів приклад Британії, яка свого часу скоротили армію, але не зменшила бюджет: "Вони планують, що до 2030 року в них 30% армії будуть не люди, а роботи. Україна теж повинна йти в світових трендах щодо армії"

"Ймовірно, для Росії застосувати військову силу не є самоціллю. Вони хочуть досягти певної мети. Один із сценаріїв — змусити офіційний Київ підписати якусь угоду, можливо, замасковану капітуляцію. Другий сценарій — змусити виконати Мінські домовленості в тій редакції, як цього хоче Росія. Третій сценарій — Росія намагатиметься за допомогою військової сили забезпечити політичну владу (в Україні), вигідну їм. Це три загрози і виклики для України".

На думку Мусієнка, ключ до стримування Росії — це міцна і сильна Україна, це навіть не санкції проти Кремля. Йдеться про зброю, яку наші партнери можуть передати, або спільно з нами виробляти в рамках військово-технічного партнерства. Це підтримка Заходом економічних і фінансових реформ в Україні, зміцнення як держави, відкриття більшої частини ринків для України: "Коли Росія побачить, що тут є чудово оснащена мотивована сильна українська армія, — це буде найкращим засобом стримування".

Читайте також: У США готують "найгірші економічні санкції" щодо РФ через агресію проти України – CNN

На початку листопада 2021-го американські ЗМІ повідомили про скупчення російської техніки на кордоні з Україною, однак тоді у Міноборони та РНБО заперечили цю інформацію. 21 листопада голова української розвідки заявив, що Росія сконцентрувала біля кордонів з Україною понад 92 тисячі військовослужбовців і готується до нападу до кінця січня-на початку лютого 2022 року.

30 листопада Президент Росії Володимир Путін заявив, що "справа не в тому воювати чи ні", а в тому, щоб налагодити відносини. Так він відповів на запитання щодо введення військ на територію України. Невизнаний низкою країн президент Білорусі Лукашенко заявив, що у разі загострень на кордоні Білорусь буде "на боці" Росії. Також він уперше заявив, що Крим де-факто та де-юре став російським. Раніше Білорусь не визнавала анексії Криму Росією.

Президент України Зеленський вважає ситуацію на кордоні не гіршою, аніж навесні 2021-го. 6 грудня міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що російські збройні сили продовжують збільшувати свою присутність на кордоні, чисельність військових Росії поблизу України може зрости до 175 тисяч.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Джерело