З 1 вересня 2021 року у школах мали запровадити нове меню для учнів зі 160 страв із більш корисним та збалансованим раціоном. Про це повідомляла пресслужба Офісу президента.
Разом з тим, як свідчить дослідження дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, хоча 53% школярів харчуються у школі щодня, діти, як і раніше, часто віддають перевагу не дуже корисній їжі.
Як виправити цю ситуацію і чи може здорова їжа бути смачною — в ефірі Українського радіо розповіла дитяча дієтологиня Анна Бойко.
Стандарти харчуванняЕкспертка пояснила, що звички харчування формуються в сім'ї, а стандарти харчування, які дитина для себе визначає — набір продуктів, порцію, час, коли вона їсть — формуються до двох років.
"Останні дослідження в дитячому харчуванні стверджують, що якщо дитина до двох років в сім'ї познайомилась з якомога ширшим раціоном, то з цим багажем вона піде далі", — розповіла Бойко.
Разом з тим, як зауважила дієтологиня, харчові смаки формуються впродовж життя, тож їх можна змінювати: "До двох років — це чутливий період у житті дитини, потрібний для того, щоб пробувати їжу, експериментувати, вибирати нові страви, форми й кольори. Після двох років вже є ефект вимкненого рубильника, коли дитина не готова пробувати нове, бо її мозок зайнятий зовсім іншими справами".
"Сформовані до двох років смаки можна буде змінити, скоріш за все, аж в дорослому віці, коли людина перестане боятися їжі, почуватиметься в безпеці, адже в дитинстві вона залежить від дорослих, які поряд", — пояснила фахівчиня.
Вона додає, що як показує практика, звичайні принципи здорового життя, які батьки вкладають своїм дітям, дають свої плоди в дорослому віці.
Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ, улюбленими стравами дітей на сніданках і обідах в шкільних їдальнях є:
випічка та здоба (14%); картопляне пюре (13%); м’ясні страви, крім котлет (12%); котлети (19%).Не подобаються дітям та підліткам найчастіше: каші (24%), супи (16%) та овочі (9%).
Читайте також: "Ні" сосискам та газованій воді. Експертка розповіла, як слід харчуватися дітям Наслідки "вподобань""Діти надають перевагу тому, чого багато в їхньому раціоні й воно є швидкодоступним. На кожному кроці ми бачимо випічку, печиво, солодке. Також часто тренуються рецептори солодкого, тоді як кислого, гіркого, солоного та високобілкової їжі — ні", — зазначила дієтологиня.
Незбалансоване харчування, як пояснила вона, призводить до того, що дитина отримує багато вуглеводів: "Різко піднімається рівень глюкози в крові, який згодом точно так само різко падає. Дитині треба "підзарядитися" і дитина знову йде по випічку, печиво, солодке, мучне. А каші, овочі — це як трава, якщо порівняти з добавками, підсилювачами смаків, розпушувачами здоби, яка є в доступі всюди".
Проте Анна Бойко налаштована оптимістично та переконана, що поєднати корисне і смачне в шкільній їдальні можливо: "Слід додавати природні спеції та приправи, таким чином забарвлюючи їжу не лише на смак, але й кольорами. Діти, коли звикають до білого чи жовтого кольору на тарілці, відчувають, що це безпечно їсти щодня, бо це знайомо".
Також працювати з харчовими звичками треба й вдома, адже сімейні трапези є важливими, додала вона.
Чи дозволяти дітям купувати їжу самостійноНаостанок експертка торкнулась й питання того, чи варто дозволяти дітям купувати їжу самостійно, коли вони перебувають на навчанні. За даними ЮНІСЕФ діти купують в шкільний час на перекус:
1% — сухофрукти; 16% — горішки; 58% — кондитерські вироби без крему; 31% — цукерки; 46% — морозиво; 33% — газовані солодкі напої; 46% — шоколад та батончики; 36% — снеки, попкорн та чіпси; 19% — свіжі фрукти."Нездорова їжа — дуже серйозна спокуса, адже вона має яскраві смаки, що нам дає емоції. Тому у школі треба покращувати не раціон, бо він непоганий. Треба прибрати спокусу — можливість купувати їжу. Й думаю, що це буде наступний крок в дитячому харчуванні", — резюмувала Анна Бойко.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
Джерело