Поблизу Рівного археологи розкопали скелет самки лося періоду бронзового віку. Це приблизно 3-2 тисячоліття до нашої ери, розповів Суспільному керівник експедиції Олексій Войтюк. Рештки тварини цього історичного періоду на території області розкопали вперше.

Розкопки відбуваються на межі Рівного і Квасилова. Члени експедиції охоронно-археологічної служби Національної академії наук та краєзнавчого музею досліджують територію, яка є пам'яткою місцевого значення.

Саме тут виявили рештки черепа і кістки тварини.

Біля Рівного археологи розкопали поховання лосиці. Припускають, що це був ритуал

"З огляду на специфіку черепа, можна припустити, що це лось, але відсутність рогів вказує, що це самка лося. Також, з огляду на розташування кістяка, можемо припустити, що це ритуальне поховання. Але наголошу, що це лише припущення, підтвердити це зможемо лише після аналізу кістяка тварини", – зазначив археолог.

Віднайдені рештки Олексій Войтюк попередньо датує періодом бронзового віку, це 3-2 тисячоліття до нашої ери.

Територія, яку досліджують археологи, є берегом річки Устя і колись тут було поселення.

"Це колосальний пласт матеріальної культури, культурного шару, тих самих об'єктів. Зараз майже тридцять об'єктів ми розкрили. І вони вказують на те, що на цій ділянці було багатошарове поселення", – пояснив Олексій Войтюк.

В розкопах найчастіше археологи натрапляють на фрагменти посуду.

"Наткнувся на розвал кераміки, зараз я її зачищаю, щоб визначити, до якої саме культури вона належить і, відповідно, продатувати", – розповів студент-історик Андрій Овчаренко.

За специфічним орнаментом знайдені фрагменти посудини археолог Олексій Войтюк відносить до культури шнурової кераміки.

"Це ліпний горщик, або амфора, з багаторядними відбитками шнура. Тобто на сирій поверхні виліпленої посудини робили відтиски шнуром і виходив ось такий орнамент. Це типово для періоду ранньої доби бронзи", – зауважив Олексій Войтюк.

Саме періодом бронзи археологи датують найраніші знахідки цієї експедиції, а найпізніші – 8-9 століттями нашої ери.

"Також нам трапилося кілька більш ранніх знахідок. Скажімо, горщик, який можна віднести до 5 тисячоліття до нашої ери, це малецька культура. Є миска трипільської культури, межі 3-4 тисячоліття до нашої ери. Вона вказує на те, що тут вже в часи неоліту і трипільської культури існувало поселення", – розповів науковий співробітник інституту археології НАН України Сергій Теліженко.

Члени охоронно-археологічної служби Національної академії наук та фахівці Рівненського краєзнавчого музею за кілька днів завершують свою експедицію. Її назвали рятівною, бо невдовзі на цьому місці мають розпочати будівельні роботи.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Джерело