Смерть легендарного для Харкова мера Геннадія Кернеса в німецькій клініці «Шаріте» неминуче призвела до боротьби за його спадок. А ділити, дійсно, є що. Кернес з його авторитарним стилем управління намагався тримати в місті з 16-мільярдним бюджетом під контролем практично усі «ресурсні теми». Тому є підозри, що найближчі соратники маніпулювали з оприлюдненням реальної дати смерті шефа та до останнього моменту стверджували, що Кернес «живіший всіх живих». Фактично останні вибори мера проходили уже без його прямої участі (чого раніше апріорі не могло бути), а на фініші кампанія взагалі перетворилася на віртуальну. Офіційна ж звістка про кончину обраного харків’янами мера була дещо цинічно оприлюднена одразу після того, як посади в міськраді та облраді були поділені.
11 вересня стартував новий виборчий процес, у ході якого харків’яни обиратимуть заміну популярному, але спочилому Кернесу. Самі вибори мають відбутися 31 жовтня. Повного списку кандидатів поки нема, але основні інтриги щодо того, хто поб’ється за крісло «наступника Кернеса», вже більш-менш окреслені.
Цар несправжній?
Авторитет Кернеса в Харкові красномовно демонструє той факт, що, як зазначалося вище, він переміг на мерських виборах-2020, взагалі не з’являючись на публіці та не проводячи активної кампанії. Його іменний блок «Блок Кернеса – Успішний Харків» впевнено посів перші місця на виборах у міську та обласну ради, дуже швидко та без особливих проблем створивши більшості з пропрезидентською «Слугою народу». Щоправда, відбувалося це вже без участі Кернеса.
Секретарем міськради в грудні минулого року було обрано соратника Кернеса та його першого заступника Ігоря Терехова, який до сьогодні виконує обов’язки голови міста. Підставою для цього стало подання з електронним цифровим підписом міського голови, який вже фізично не міг брати участі у засіданні міськради. І за це зачепилися опоненти Терехова. Деякі депутати вимагали визнати це рішення незаконним, але суд порушень не знайшов. Втім на старті виборчої кампанії телеграм-каналами та деякими блогерами розганяється інформація, що Кернес був просто недієздатним на момент подання з електронним підписом, тож Терехов весь цей час обіймав свою посаду незаконно. До того ж, з’явилися дані, що обставини госпіталізації Кернеса розслідує Федеральна прокуратура Німеччини, яка може поділитися новою цікавою інформацією з українськими колегами.
Те, що Терехов націлений на участь у виборах, аби замінити колишнього патрона повноцінно, було зрозуміло ще минулого року. Тоді місто заполонили білборди, які мали б запевнити харків’ян, що Терехов – це «Кернес №2». Власне, саме так секретар міськради себе і продовжує позиціонувати. На руку розкрутці Терехова зіграла «випадкова» неквапливість Верховної Ради, яка затягнула призначення нових виборів до осені. Цей час нинішній «в.о.» мера використав, аби максимально скористатися ресурсом, що надає його статус. Він перейняв усі передвиборчі технології Кернеса: активно ходить зі своєю свитою звичайними дворами, багато чого обіцяє, під його «кураторством» стелиться новий асфальт, ремонтуються дахи. Тобто нічого нового – вибудовується імідж типового «батька-господарника», до якого в Харкові звикли. Все це приправляється гучними обіцянками захистити пам'ять маршала Жукова і т.п. Але, вочевидь, Терехову все ж не вистачає специфічної харизми Кернеса, оскільки соціологія не дає йому тих відсотків, які мав колишній багаторічний керівник міста.
«Слуги» – за бортом
Головний та, скоріш за все, єдиний реальний конкурент Терехова – всім відомий одіозний Михайло Добкін, який раптом вирішив виринути з політичного небуття з новим маскулінно-брутальним стилем. Він розраховує зіграти на ностальгії харків’ян за часами, коли саме він був мером Харкова та головою обладміністрації. Причому робить це, як не важко здогадатися, теж… на своїх давніх асоціаціях з Кернесом. Дійсно, відео, на якому саме Кернес керує записом звернення Добкіна до харків’ян у 2007 році, містило стільки епатажних зворотів, що воно досі є чи не найбільш цитованим навіть у позаполітичній тусовці. Не у кожного відеоролика є своя сторінка в «Вікіпедії».
Саме себе Добкін вважає більш «канонічним» наступником покійного мера, ніж його головний конкурент – Терехов. Добкін не гребує використанням образу та цитат Кернеса у своїй передвиборчій агітації. І це при тому, що, починаючи з 2012-2013 років (дехто каже, що це сталося пізніше – у 2015-2016-му), дороги Кернеса та Добкіна розійшлися. Сам Добкін в одному з інтерв’ю зізнавався, що просто прийшов час «відпочити один від одного».
Не маючи такого доступу до ресурсів, як Терехов, Добкін також копіює стиль «господарника», який вирішує проблеми простих людей. Для цього на його ім’я зареєстрована громадська організація «Наш дім – Харків». Доходить до смішного, коли політичні конкуренти заважають один одному ремонтувати одну й ту саму дорогу. Також команда Добкіна відкрила містом декілька міських просторів – «Добкін хабів», які нібито будуть працювати і після виборів.
Позиції Добкіна виглядають слабшими: наразі він, за різними соцопитуваннями, відстає від Терехова на 7-10%. До того ж, виконувач обов’язків мера в будь-який момент може включити адмінресурс через контроль над дільничними виборчими комісіями. «Насправді, вирішальною буде явка: якщо з 1,1 млн виборців прийде 330 тис., то 170 тис. вистачить для перемоги в першому турі», – пояснюють інтригу співрозмовники в штабі одного з кандидатів.
«Слуги народу» після провалу тодішнього губернатора Олексія Кучера на минулих виборах (третє місце з результатом трохи більше 7%) вирішили від гріха подалі взагалі не висувати свого кандидата. Хоча про своє самовисування оголосила депутатка міськради від «слуг» Аліна Мустафаєва, що була одним з ініціаторів розслідування щодо цифрового підпису Кернеса.
Зовні така поведінка центральної влади має вигляд «зеленого світла» для Терехова, але джерела «Главкома» кажуть, що той ще не домовився з Офісом президента про підтримку. Хоча і дуже на неї очікує. Втім, можна не сумніватися, що обережний Терехов у будь-якому випадку буде шукати компромісу з центральною владою, як це за будь-якої влади робив Кернес.
«Не можна сказати, що «слуги» злилися на користь Терехова, – підтверджує політолог Володимир Фесенко. – Просто реальна ситуація така, що у них нема свого кандидата, тож краще не влазити в ці перегони . Вони домовляться, хто б не виграв: Добкін, звісно, – більш ризиковий персонаж, але через Ахметова на нього можна впливати. Терехов буде продовжувати лінію Кернеса та не стане лізти у велику політику. Він влаштує, як менше зло, більшу частину еліт – і харківських, і київських».
Фактор Світличної
Альтернативним кандидатом парочці Терехов – Добкін могла б стати ексголова Харківської обладміністрації Юлія Светлична, яка має зараз власну іменну фракцію в міськраді. Її політичні орієнтири лишаються загадкою: з одного боку, вона довгий час працювала головою ОДА за президентства Петра Порошенка та навіть тривалий час при Зеленському, з іншого – Світлична вважається близькою до ексголови Адміністрації президента Ігоря Райніна, який очолює обласний осередок ОПЗЖ. У Верховній Раді Світлична є позафракційною, проте, за інформацією «Главкома», намагалася залучитися у своєму балотуванні в мери підтримкою Банкової, яку, в принципі, могла задовольнити як поміркований патріотичний кандидат.
«Нібито Світлична налаштована на участь у кампанії, – каже Фесенко. – Може, зараз нарвуся на звинувачення в сексизмі, але мені її навіть шкода – з маленькою дитиною влізати в усю цю жорстку боротьбу… Поки кампанія є досить агресивною та полягала у взаємних обмінах команд Терехова та Добкіна, але якщо Світлична раптом вийде до другого туру, почнеться змагання, у кого є гіршим антирейтинг. У парі Терехов – Добкін краща ситуація у Терехова, бо у Добкіна якраз антирейтинг достатньо високий, а у випадку зі Світличною у другому турі – хто його знає... І в команді Терехова певні перестороги щодо цього є».
