У деяких українських університетах вирішили не виходити з карантину і продовжити навчатися  дистанційно. Керівництво навчальних закладів аргументує своє рішення складною епідемічною ситуацією та незначною кількістю вакцинованих співробітників. Водночас студенти та їхні батьки обурюються, бо через відсутність нормального спілкування в аудиторії дехто із здобувачів вищої освіти уже страждає від депресії. 

Про це йдеться 10 вересня в сюжеті ТСН.19:30.

Другокурсниця Києво-Могилянської академії Олександра каже, що в приміщенні альма-матер вона не була ще жодного разу. Відчути атмосферу навчання в обраному виші повноцінно вона тільки мріє. 

Навчання через монітор: у деяких університетах продовжили карантин - студенти страждають від депресії

“Дуже хотіла потрапити в аудиторію, сидіти у перших рядах - це для мене було якось так дуже важливо”, - зізнається вона.  

Таких студентів, як Саша, на різних курсах близько пів сотні. Адміністрація вишу ухвалила рішення: перший курс навчається за змішаною системою, усі інші - дистанційно. Фактично - на "дистанційку" перейшли всі, бо аудиторні дні для першокурсників постійно переносять. 

“Якби ми хотіли такого типу навчання, то моя донька з її балами і з нашими можливостями, могла б навчатися в багатьох вишах світу”, - нарікає мати студентки Євгенія Родіонова, зауваживши, що через таку ситуацію з навчанням багато дітей почули від лікарів діагноз "депресія".

У виші пояснюють, що результати проведеного навесні опитування, засвідчили, що 75 відсотків студентів задоволені якістю дистанційного навчання. Такий формат занять керівництво обговорювало із викладачами та студентами. У них поки що вакциновано близько 60 відсотків співробітників, а серед студентів - немає й 10 відсотків. 

За словами в.о. президента Національного університету “Києво-Могилянська академія” Олександри Гуменної, наразі розглядають, як варіант, можливість виходу з карантину у жовтні або ж - уже після Нового року.

Формальних причин проводити навчання онлайн — немає, оскільки Україна перебуває в “зеленій” зоні епідемічної небезпеки. Але кожен університет вирішує на власний розсуд, як побудувати навчальний процес. На тих, хто вибрав такий формат, Міносвіти вплинути не може, хоча тут розуміють, що університет - це не лише диплом та знання, але й живе спілкування. 

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов пояснює, що саме в університеті найкраще формуються наші навички комунікації одне з одним. І особливо важливо пройти цей етап першокурсникам. 

“Студентам першого курсу - 17 років, це навіть не повнолітні. Це ще люди, які не в повній мірі сформувалися, вони перебувають у стадії становлення. Для них надзвичайно важливо це спілкування очне, звірювання своїх поглядів на життя”, - стверджує він.

Тим часом в Українському інституті майбутнього прогнозують, що університетська освіта вже не буде такою, як раніше. Як стверджує експерт цієї установи Микола Скиба, майбутнє — за змішаним навчанням, але й потрібно максимально ефективно використовувати зустрічі наживо. 

За час карантину стало очевидно: лекції можна читати й онлайн. А от практичних занять і живого спілкування екран монітора замінити не зможе. 

Джерело